Опис
«Мармурова жінка» — це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки — видатної української інтелектуалки й мисткині — від дитячих років до останніх днів життя.
На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя.
Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури.
«Мармурова жінка» — це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українкою тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.
Термін комплектування 2-7 днів.
Розгорнути
Роман Черковський 
Микола Савчук 
Іван Монолатій 
Петро Шекерик-Доників 
Ірина Голодюк 
Галина Петросаняк 
Тарас Прохасько 
Люба-Параскевія Стринадюк 
Степан Процюк 
Ольга Деркачова 
Василь Карп'юк 
Андрей Шептицький 
Оксана –
«МАРМУРОВА ЖІНКА. ПОВІСТЬ ПРО ОЛЕНУ ПЧІЛКУ»
Олена Волинська
Брустури, 2025
⠀
«Стати однією з них, ні в чому не поступатися – це саме те, чого прагнув для мене батько».
⠀
Скажу вам чесно: я не очікувала, що книга мене так захопить!
⠀
Стиль тексту авторки дуже легкий, плавний та мелодійний.
⠀
Попри наявність незвичних слів – найсмачніше читання!
⠀
Ця повість могла би бути набором історичних фактів про одну з найцікавіших особистостей української літератури – а стала теплою історією про розумну, сильну патріотку, яка в першу чергу була матір’ю та дружиною, але завжди обирала Україну!
⠀
У першу чергу ми дізнаємося про родину і зростання Олени, про вплив народної творчості на її життя:
⠀
«Усякі народні обрядності не минали їхнього двору: колядування, посипання, запросини на весілля».
⠀
Далі – про знайомство та створення її сім’ї з Петром Косачем, про їхнє родинне гніздечко, народження дітей і початок її творчої діяльності.
⠀
«На початку альбому містилася передмова про наукове значення зібраного матеріалу. До нього увійшло те, що Ользі пощастило зібрати за роки життя на Волині: 298 зразків вишивок, 31 таблиця візерунків із розлогими коментарями й 23 візерунки для писанок».
⠀
Авторка також приділяє багато уваги членам родини Косачів та їх найближчому колу:
Михайлові Драгоманову, Лесі Українці, Миколі Лисенку, Івану Франко та інших.
⠀
«На той час вона вже писала й друкувалася під псевдонімом, який обрала на честь улюбленого дядька Михайла. Той періодично видавав статті під ім’ям Михайло Українець. А дівчина стала Лесею Українкою».
⠀
«„Перший вінок“. Жіночий альманах. Виданий коштом і заходом Наталії Кобринської та Олени Пчілки».
⠀
«У 1907 році Ольга разом із Лесею, Павлом Житецьким і Миколою Лисенком підписали заяву до міністра народної освіти Російської імперії з вимогою дозволити навчання українською мовою».
⠀
«- Ольго Петрівно, а чи правду говорять ті, хто стверджує, що це саме ви перші ввели у вжиток слово “мистецтво”?
– Правду, – підтвердила вона».
⠀
Після прочитання цієї книги хочеться дізнатися навіть більше.
⠀
Я почала шукати збірку всіх книг Лесі Українки, книгу орнаментів Олени Пчілки та Перший і Другий вінок.
⠀
Ця книга – обов’язкова для прочитання.