Жива традиція

Опис

Книжка есеїв «Жива традиція» Іванни Стеф’юк — це захоплива мандрівка у світ нематеріальної культурної спадщини України, написана на перетині науки й живого досвіду. Авторка веде читача від коляд і маланкувань до весільних шишок, від гуцульської боднарки та писанкарства до бессарабського ткацтва й мистецтва випікання пасок. Це не просто опис обрядів і ремесел, а глибоке осмислення їхнього духовного сенсу та життєвої енергії, яка живить громаду.

Етнографічні есеї, народжені в експедиціях, розповідають про носіїв традицій, етнографів із народу, культурних діячів і майстрів, завдяки яким давні звичаї не зникають, а оживають у сучасності. Видання показує, як народна культура формує нашу ідентичність, вчить толерантності та відкриває двері до міжкультурного діалогу.

«Жива традиція» — це книга про любов до свого, про спадщину як джерело сили й натхнення.

Зверніть увагу, зараз триває передпродаж книжки за акційною ціною 400 грн. Повна ціна буде 450 грн. Орієнтовна дата готовності тиражу 15 жовтня 2025 р. Відповідно, всі замовлення будуть надіслані після цієї дати. Якщо з цією книжкою ви замовите інші книжки, то все надішлемо разом.

ЗМІСТ

«ЕТНОГРАФІЯ — ЦЕ НАУКА ПРО ДУШУ КРАЇНИ» (передмова)

СИМВОЛІЧНЕ СВІТЛО СВІТЛИЦІ СМІЛИВА МАМАЇВСЬКА МАЛАНКА: ТРАДИЦІЯ, БЛАГОДІЙНІСТЬ І СИЛА ПОКОЛІНЬ

МАЙСТРИНЯ НАНИЗУВАННЯ БІСЕРУ ГАННА ВАТАМАНЮК: «НАШІ ЧОЛОВІКИ ХОЧУТЬ І ВМІЮТЬ БУТИ ВИРАЗНИМИ»

БОДНАРСТВО ЯК АРТЕФАКТ ГУЦУЛЬСЬКОГО СВІТОВІДЧУТТЯ: ВІЗІЯ ЙОСИПА ПРИЙМАКА

МИХАЙЛО ГЕРЛІБ ПРО САМОБУТНЮ БЕЛЕЛУЙСЬКУ МАЛАНКУ

«ТО Є ЖИТЄ» — З РОЗДУМІВ СПАДКОВОЇ ЛІЖНИКАРКИ ГАННИ КОПИЛЬЧУК

СОНЦЕ НА ГОЛОВІ: ДЕЩО ПРО ЗНАЧЕННЯ ВЕСІЛЬНИХ ВІНКІВ НА СНЯТИНЩИНІ

ВЕСІЛЬНИЙ ДРУЖБА, ВАТАЖЕЛ, БАТАЖЕЙ, БОЯРИН: ПОЧЕСТІ Й ОБОВ’ЯЗКИ ОБРЯДОВОГО ЧИНУ

ДВА ВЕСІЛЛЯ, ПРИКРАШЕНІ ДЕРЕВЦЯ Й ДАМА-ГОРА: ЕТНОГРАФІЧНІ ЛЕЛІТКИ СЕЛА ЛОПУШНА

МИСТЕЦТВО, ЯКЕ НЕ МОЖНА ВІДКЛАДАТИ: ТАЄМНИЦІ СИРНОЇ ПЛАСТИКИ ВІД МАЙСТРИНІ МАРІЇ ПЕТРІВ

БІЛА ЗАГАДКА: ШТРИХИ ДО «РАНТУХОВИХ» ОБРЯДІВ У СЕЛАХ РОЖНІВ, КОБАКИ, ВЕРБОВЕЦЬ, СЛОБІДКА НА КОСІВЩИНІ

ЗАПИСКИ З НАГІРНОГО РАЮ, АБО ДЕЩО ПРО ТРАДИЦІЇ ГОСТИННОСТІ Й НЕ ТІЛЬКИ

СВІТОГЛЯДНИЙ ДОСВІД ОДНОГО КОСМАЦЬКОГО РОДУ: ВІД НАРОДНИХ РЕМЕСЕЛ ДО ПЕРЕДБАЧЕННЯ ПОГОДИ Й КРАЄЗНАВСТВА В КОРЧМІ

ДЕЩО ПРО ЗВИЧАЙ ОХРЕЩЕННЯ ДЗВОНІВ У ТВОРЧОСТІ ВОЛОДИМИРА ХРОНОВИЧА

«Я НЕ БУДУ БАНУВАТИ, ЩО Я ТАК ЖИЛА» — ЕТНОГРАФІЧНА РОЗМОВА З ВІКТОРІЄЮ КИТАЙГОРОДСЬКОЮ

КРИЛАТА ФАНТАСМАГОРІЯ: ВІД БУКОВИНСЬКОЇ МАЛАНКИ ДО МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО

СИМВОЛІЧНА МОВА ШЕПІТСЬКИХ ТРЕМБІТ

«ПЛАЧУТ ВІКНА, ПЛАЧЕ СКРИНЯ, БО ВЖЕ З ХАТИ ЙДЕ ҐАЗДИНЯ»

ІГРИ НА МЕЖІ, АБО ДЕЩО ПРО РИТУАЛЬНИЙ ГУМОР

ПАТРОНА, ДЕРЕВЦЕ, ЧУГА: ДЕЩО ПРО ІМЕНИННІ ТРАДИЦІЇ БУКОВИНЦІВ

ЕНЕРГІЯ ЛЮБОВІ Й ПОВАГИ: ДЕЩО ПРО ТРАДИЦІЮ ЦІЛУВАННЯ

ЩО ОСВЯЧУВАТИ У ВЕЛИКОДНЬОМУ КОШИКУ: БУКОВИНСЬКА ВЕРСІЯ

ЯКА ПАСКА ПРАВИЛЬНА: КОРОТКІ ЕТНОГРАФІЧНІ РОЗДУМИ

КВІТКА ВІЧНОСТІ: ОБРЯДОВЕ ЖИТТЯ ХРЕЩАТОГО БАРВІНКУ

КАТЕРИНА БОЙЧУК: РОЗДУМИ ЗА ТКАЦЬКИМ ВЕРСТАТОМ

ВАСИЛЬ, ВАСИЛЄНИК: НОВОРІЧНИЙ ХЛІБ ІЗ ЛЮДСЬКИМ ІМЕНЕМ

ТІ, ЩО НОСЯТЬ ЗОРІ В РУКАХ: ДЕЯКІ ШТРИХИ ДО ОБРАЗУ ОДНОГО З РІЗДВЯНИХ СИМВОЛІВ

«КИРИЛЕЙСА» — СЛОВО-ЗАГАДКА Й СЛОВО-АСОЦІАЦІЯ

«НЕ ЗНАЙДЕШ ЗІ СВІЧКОЮ»: ДЕЯКІ МІСТИЧНІ ВІРУВАННЯ БУКОВИНЦІВ

БУКОВИНСЬКІ САЛБИ — БАГАТОЗНАЧНА РОЗКІШ

КОЛИ ЙМИВ БЛУД: РОЗМИСЛИ НАД ПРИРОДОЮ НАДПРИРОДНОГО

ВІД БУДНІВ ДО КАЗКИ: ТРОХИ ПРО ЧЕРЕВИЧКИ З ДЕРЕВА

СКРИНЯ: АВТЕНТИЧНИЙ СЕЙФ ЧИ ЗНАКОВА СИСТЕМА

ЯК І ДЛЯ ЧОГО РУБАЮТЬ ПУТА

СВІТИ Й СТРАХИ ДІВЧИНКИ ІВАНКИ, АБО СПРОБА ТРАКТУВАННЯ РОМАНУ МАРІЇ МАТІОС «ЧЕРЕВИЧКИ БОЖОЇ МАТЕРІ»

КНИЖКА, ЯКА ПІРВАЛА

СИЛА ЗГОРИ В ПОЕЗІЯХ ОКСАНИ ЗЕЛЕНЧУК-РИБАРУК І СВІТЛИНАХ ЛІДИ СУХИ

ГУЦУЛСКА ПРАВДА ПРО КОЛІДУ

«БАБА ФЕДИХА» І ЇЇ СВІТОШНІ СВІТИ

СВІТОГЛЯДНЕ OMNIA MEA MECUM PORTO ПОЕЗІЇ БОГДАНА ГАСЮКА

ДОДАТКИ