Жива традиція

Опис

Книжка есеїв «Жива традиція» Іванни Стеф’юк — це захоплива мандрівка у світ нематеріальної культурної спадщини України, написана на перетині науки й живого досвіду. Авторка веде читача від коляд і маланкувань до весільних шишок, від гуцульської боднарки та писанкарства до бессарабського ткацтва й мистецтва випікання пасок. Це не просто опис обрядів і ремесел, а глибоке осмислення їхнього духовного сенсу та життєвої енергії, яка живить громаду.

Етнографічні есеї, народжені в експедиціях, розповідають про носіїв традицій, етнографів із народу, культурних діячів і майстрів, завдяки яким давні звичаї не зникають, а оживають у сучасності. Видання показує, як народна культура формує нашу ідентичність, вчить толерантності та відкриває двері до міжкультурного діалогу.

«Жива традиція» — це книга про любов до свого, про спадщину як джерело сили й натхнення.

Термін комплектування 2-7 днів.

ЗМІСТ

«ЕТНОГРАФІЯ — ЦЕ НАУКА ПРО ДУШУ КРАЇНИ» (передмова)

СИМВОЛІЧНЕ СВІТЛО СВІТЛИЦІ СМІЛИВА МАМАЇВСЬКА МАЛАНКА: ТРАДИЦІЯ, БЛАГОДІЙНІСТЬ І СИЛА ПОКОЛІНЬ

МАЙСТРИНЯ НАНИЗУВАННЯ БІСЕРУ ГАННА ВАТАМАНЮК: «НАШІ ЧОЛОВІКИ ХОЧУТЬ І ВМІЮТЬ БУТИ ВИРАЗНИМИ»

БОДНАРСТВО ЯК АРТЕФАКТ ГУЦУЛЬСЬКОГО СВІТОВІДЧУТТЯ: ВІЗІЯ ЙОСИПА ПРИЙМАКА

МИХАЙЛО ГЕРЛІБ ПРО САМОБУТНЮ БЕЛЕЛУЙСЬКУ МАЛАНКУ

«ТО Є ЖИТЄ» — З РОЗДУМІВ СПАДКОВОЇ ЛІЖНИКАРКИ ГАННИ КОПИЛЬЧУК

СОНЦЕ НА ГОЛОВІ: ДЕЩО ПРО ЗНАЧЕННЯ ВЕСІЛЬНИХ ВІНКІВ НА СНЯТИНЩИНІ

ВЕСІЛЬНИЙ ДРУЖБА, ВАТАЖЕЛ, БАТАЖЕЙ, БОЯРИН: ПОЧЕСТІ Й ОБОВ’ЯЗКИ ОБРЯДОВОГО ЧИНУ

ДВА ВЕСІЛЛЯ, ПРИКРАШЕНІ ДЕРЕВЦЯ Й ДАМА-ГОРА: ЕТНОГРАФІЧНІ ЛЕЛІТКИ СЕЛА ЛОПУШНА

МИСТЕЦТВО, ЯКЕ НЕ МОЖНА ВІДКЛАДАТИ: ТАЄМНИЦІ СИРНОЇ ПЛАСТИКИ ВІД МАЙСТРИНІ МАРІЇ ПЕТРІВ

БІЛА ЗАГАДКА: ШТРИХИ ДО «РАНТУХОВИХ» ОБРЯДІВ У СЕЛАХ РОЖНІВ, КОБАКИ, ВЕРБОВЕЦЬ, СЛОБІДКА НА КОСІВЩИНІ

ЗАПИСКИ З НАГІРНОГО РАЮ, АБО ДЕЩО ПРО ТРАДИЦІЇ ГОСТИННОСТІ Й НЕ ТІЛЬКИ

СВІТОГЛЯДНИЙ ДОСВІД ОДНОГО КОСМАЦЬКОГО РОДУ: ВІД НАРОДНИХ РЕМЕСЕЛ ДО ПЕРЕДБАЧЕННЯ ПОГОДИ Й КРАЄЗНАВСТВА В КОРЧМІ

ДЕЩО ПРО ЗВИЧАЙ ОХРЕЩЕННЯ ДЗВОНІВ У ТВОРЧОСТІ ВОЛОДИМИРА ХРОНОВИЧА

«Я НЕ БУДУ БАНУВАТИ, ЩО Я ТАК ЖИЛА» — ЕТНОГРАФІЧНА РОЗМОВА З ВІКТОРІЄЮ КИТАЙГОРОДСЬКОЮ

КРИЛАТА ФАНТАСМАГОРІЯ: ВІД БУКОВИНСЬКОЇ МАЛАНКИ ДО МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО

СИМВОЛІЧНА МОВА ШЕПІТСЬКИХ ТРЕМБІТ

«ПЛАЧУТ ВІКНА, ПЛАЧЕ СКРИНЯ, БО ВЖЕ З ХАТИ ЙДЕ ҐАЗДИНЯ»

ІГРИ НА МЕЖІ, АБО ДЕЩО ПРО РИТУАЛЬНИЙ ГУМОР

ПАТРОНА, ДЕРЕВЦЕ, ЧУГА: ДЕЩО ПРО ІМЕНИННІ ТРАДИЦІЇ БУКОВИНЦІВ

ЕНЕРГІЯ ЛЮБОВІ Й ПОВАГИ: ДЕЩО ПРО ТРАДИЦІЮ ЦІЛУВАННЯ

ЩО ОСВЯЧУВАТИ У ВЕЛИКОДНЬОМУ КОШИКУ: БУКОВИНСЬКА ВЕРСІЯ

ЯКА ПАСКА ПРАВИЛЬНА: КОРОТКІ ЕТНОГРАФІЧНІ РОЗДУМИ

КВІТКА ВІЧНОСТІ: ОБРЯДОВЕ ЖИТТЯ ХРЕЩАТОГО БАРВІНКУ

КАТЕРИНА БОЙЧУК: РОЗДУМИ ЗА ТКАЦЬКИМ ВЕРСТАТОМ

ВАСИЛЬ, ВАСИЛЄНИК: НОВОРІЧНИЙ ХЛІБ ІЗ ЛЮДСЬКИМ ІМЕНЕМ

ТІ, ЩО НОСЯТЬ ЗОРІ В РУКАХ: ДЕЯКІ ШТРИХИ ДО ОБРАЗУ ОДНОГО З РІЗДВЯНИХ СИМВОЛІВ

«КИРИЛЕЙСА» — СЛОВО-ЗАГАДКА Й СЛОВО-АСОЦІАЦІЯ

«НЕ ЗНАЙДЕШ ЗІ СВІЧКОЮ»: ДЕЯКІ МІСТИЧНІ ВІРУВАННЯ БУКОВИНЦІВ

БУКОВИНСЬКІ САЛБИ — БАГАТОЗНАЧНА РОЗКІШ

КОЛИ ЙМИВ БЛУД: РОЗМИСЛИ НАД ПРИРОДОЮ НАДПРИРОДНОГО

ВІД БУДНІВ ДО КАЗКИ: ТРОХИ ПРО ЧЕРЕВИЧКИ З ДЕРЕВА

СКРИНЯ: АВТЕНТИЧНИЙ СЕЙФ ЧИ ЗНАКОВА СИСТЕМА

ЯК І ДЛЯ ЧОГО РУБАЮТЬ ПУТА

СВІТИ Й СТРАХИ ДІВЧИНКИ ІВАНКИ, АБО СПРОБА ТРАКТУВАННЯ РОМАНУ МАРІЇ МАТІОС «ЧЕРЕВИЧКИ БОЖОЇ МАТЕРІ»

КНИЖКА, ЯКА ПІРВАЛА

СИЛА ЗГОРИ В ПОЕЗІЯХ ОКСАНИ ЗЕЛЕНЧУК-РИБАРУК І СВІТЛИНАХ ЛІДИ СУХИ

ГУЦУЛСКА ПРАВДА ПРО КОЛІДУ

«БАБА ФЕДИХА» І ЇЇ СВІТОШНІ СВІТИ

СВІТОГЛЯДНЕ OMNIA MEA MECUM PORTO ПОЕЗІЇ БОГДАНА ГАСЮКА

ДОДАТКИ