Опис

Що треба зробити, щоб відкрити світові справжнє місто? Найперше, дати змогу приїжджати і від’їжджати з нього залізницею. Далі варто задуматися над зростанням ваги містян, творенням мережі власних інституцій – видавництв, шкіл, товариств, братств – разом із храмами і народними домами. А ще було б добре мати знаних людей-патріотів рідного краю, небайдужих до історії, культури, краєзнавства, які працюють вже сьогодні для майбутнього. При цьому не забуваймо й про розваги і відпочинок, що, зазвичай, приходять після доброї шкільної науки, фахової школи. Відтак кожне місто, що відкривається світові, а світ приходить до нього як добрий подорожній, знане не лише архітектурою, або виставками і музеями, а найперше своїми людьми. Вони, містяни, живуть і помирають, голосують на виборах, йдуть до війська, зводять пам’ятники. А відкриття Коломиї – це насамперед її український характер, що народився понад 150 років тому.

Зміст
Перепливаючи зелено-каламутні води Дунаю
Запрошення до модерної Коломиї
Як залізниця модернізувала місто
Співець балаґулів відкриває світ
Коли друковане слово важливе
Про столицю Покуття, де «жиди панують»
Коломийські «посли»: між національністю і партійністю
Як коломиєць монополізував український проєкт
Про народознавче місто-павільйон
Коли репутація має значення
Місто стає «голосом народу»
Національна духовність означає потребу братства
Коломия гімназією стоїть
«Historia magistra vitae est»
Освітній ентузіазм коломийців: фаховість проти неуцтва
Як збудувати рідну хату
Коломийський меценат першої української академії наук
Місто-просвіта: читати, співати і розважатися
Як уславити на віки Коломию піснею
Коломийські мандрівці відкривають Західну Азію
Місто-колиска українського есперанто
Місто-касарня мандрує світом
Як дати поштовх творенню власного війська
Як у Коломиї починалася «Велика гра»
«Сірий лев» відкриває Коломию
«Камінний господар» завжди не один
«Свої» та «чужі» коломийці: статистика і люди